Геологія України 

Геологія України

Україна – одна з найбагатших країн щодо резервів чорнозему і видобутку природних ресурсів. Україна – країна, де найбільші в світі запаси декоративно-облицювального каменю. На території України утворилася не в один момент, а впродовж тривалого історичного періоду. В Україні є породи архейського віку, що утворилися 3000 млн. років тому, а є четвертинні породи, початок утворення, яких 1,8 млн. років тому, і по сьогоднішній день не припиняється їх формування. Більше дізнатися про територію України ви можете з нашою фірмою ТОВ «Гільдія Інжиніринг».

Український кристалічний щит

Геологія України

Найдавнішою геологічною структурою в Україні є Український кристалічний щит. Він виник у архейский період, від 1600 до 3000 млн. років тому. Вивчаючи таке поняття, як геологія України, ми знаємо, що Український щит сформувався шляхом виверження порід, які потім кристалізувалися, а потім піддавалися метаморфізму (зміни породи за рахунок тиску і високої температури). Так утворилися граніти, гнейси, залізисті і магнетитові кварцити, кристалічні сланці, базальти.

Український кристалічний щит розтягнувся з північного заходу на південний схід у середній частині України, від Білорусі до Азовського моря. Смуга Українського щита захоплює такі міста України: Житомир, Вінницю, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя і тягнеться до Маріуполя. По ширині геологічна структура Українського кристалічного щита займає простір від Хмельницького до Києва.

В архейську геологічну епоху утворилися такі родовища, як Криворізький залізорудний басейн, який знаходиться під містом Кривий Ріг і тягнеться з півночі на південь, протяжністю 100км, і Кременчуцький залізорудний район. Завдяки залізним рудам розвивається чорна металургія на Україні.

Вартість геологічних вишукувань від 5 900 грн за виїзд

Український кристалічний щит – джерело безлічі сировини для виготовлення будівельних матеріалів. Це в основному граніти. Вивчаючи предмет, геологія України, знаємо, що граніт володіє такими властивостями, як міцність, довговічність, морозостійкість і широко застосовується в будівництві для зведення пам'ятників, облицювання будівель. Українські граніти мають унікальні колірні відтінки, такого розмаїття немає ніде в світі: чорний, сріблястий, синій з іскорками (лабрадорит), сливовий, золотистий, насичено-зелений і насичений червоний колір павиного хвоста. Велика частина родовищ Українського щита знаходиться в Житомирській області. Менше родовищ у Кіровоградській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях.

З Українським щитом пов'язані родовища урану, розташовані в Кіровоградській, Дніпропетровській і Запорізькій областях, а він потрібен для атомних електростанцій. У межах Українського кристалічного щита, на території Житомирської та Дніпропетровської областей, розвідані титанові руди. Титан використовується у виробництві підводних човнів, ракет, при виготовленні штучних сапфірів і рубінів, синтетичного каучуку. Також на Українському щиті, в Кіровоградській області, знайдені найбільші родовища графіту. Графіт використовується в атомній енергетиці України, виробництві фарб, олівців, підшипників, темного скла.

З історичної геології знаємо, що після архейської ери йде палеозойська ера. На початку ери (близько 570млн. років тому) на території України не було морів і породи. На самому початку палеозойської ери на території сучасної Європи та України з'явилися прості наземні рослини, а з тваринного світу – плазуни, комахи і земноводні.

Геологічна будова України

Геологія ділянки Україна, представлена породами девонського періоду, утвореними 400 млн. років тому, на Україні зустрічається тільки на Тернопільщині – це теребовлянські пісковики. У девонский період, на території сучасної України, почала формуватися Дніпровсько-Донецька западина, розташована в північно-східній частині України. Дніпровсько-Донецька западина захоплює велику ділянку Сумської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, частково Дніпропетровської та Донецької областей. Складена геологічна структура западини потужною товщею (від 15 до 22км) осадових порід: пісковиків, піщано-глинисті породи, вапняки. Корисними копалинами девонського періоду є нафта і газ, почали відкладатися в Дніпровсько-Донецькій западині, на Україні.

Далі йде кам'яновугільний період (345млн. років тому). Протягом 65млн. років, поки тривав цей геологічний період, між Дніпром і Доном, багато разів мінялися місцями суша і море, територія опускалася і заповнювалася потужною товщею відкладень (до 100 км). Геологія ділянки Україна вказує, що на цій території в кам'яновугільному періоді були густі ліси, клімат жаркий, вологий, сухий. Так утворювалися товщі вуглистих, глинистих порід, пісковиків і горючих сланців. В цей геологічний час на ділянках Донецького та Львівсько-Волинського басейнів з'явилися кам'яні вугілля.

Ми знаємо з історичної геології, що палеозойська ера завершується пермським періодом (280млн. років тому). На території України в цей геологічний період була суша.

В пермському періоді, на деяких ділянках сучасної України, продовжували утворюватися кам'яні вугілля, доломіти, вапняки, вогнетривкі глини, марганцеві руди. На Україні зосереджено марганцевих руд 20% всього світового запасу. Це знамените родовище Великий Токмак Запорізької області та інші родовища, що утворилися пізніше на Україні.

У цьому геологічному періоді на місці сьогоднішніх Карпатських і Кримських гір відбувається опускання суші. Далі, знаємо з історичної геології, що слідує мезозойська ера, розділена на 3 періоди: тріасовий, юрський і крейдовий. За час цієї геологічної епохи, що триває близько 170 млн. років, з'явилися птахи, ссавці і покритонасінні рослини. У тріасовий період море було тільки на невеликій ділянці західної частини України. Цей геологічний період бідний корисними копалинами. За всі 50 млн. років (час тріасового періоду) утворилися тільки чорні сланці на ділянці Південного берега Криму.

В юрський період (тривалість 53млн. років) геологічна будова України була наступною: вся південно-західна частина України була морем. На східній Україні, в Донбасі, відбувалися тектонічні рухи. З корисних копалин, практичне значення в геології, мають тільки вапняки.

Крейдяний період, тривалістю 66 млн. років, в геологічному відношенні характеризується тим, що майже вся територія України була морем. Сушею була лише невелика смуга з території сучасної України, яка тепер виглядає так: Донецьк – Дніпропетровськ – Київ. В цей геологічний час на Донбасі і Волині утворилися поклади крейди і мергелів. У східній та північно-східній частині України та на Поділлі утворилися фосфорити – сировина для виробництва фосфатних добрив на Україні.

На західній Україні, в Карпатах, в крейдяний період сформувалися поклади нафти. І остання геологічна епоха – кайнозойська ера, яка почала формуватися 65 млн. років тому і триває досі. Кайнозойська ера складається з періодів: палеогенового, неогенового, четвертинного або антропогенового.

Геологічну епоху кайнозою на Україні, в степовій, лісостеповій зоні та Поліссі утворилися леси і лесовидні суглинки, які стали основою українських чорноземів. Лесовидні суглинки використовуються у всьому світі і Україні для виробництва будівельних матеріалів, черепиці, цегли, дренажних труб.

Під час палеогенового періоду (41 млн. років) геологічна будова України була наступною: на території сучасної України активізувалися вулкани і утворилися Карпатські та Кримські гори, встановився сучасний берег моря. На західній Україні, у Прикарпатті, продовжувала утворюватися нафта. В цей геологічний період сформувався Дніпровський буровугільний басейн, який розкиданий по Українському кристалічному щиту в Черкаській, Кіровоградській і Житомирській областях. Цього ж віку Нікопольське родовище марганцевих руд і Керченське залізорудне родовище.

під час неогенового періоду, що триває 23 млн. років, клімат на території сучасної України став холодніше. В північній частині Європи накопичувався сніг, а потім перетворювався в лід. Так потужність льоду зросла до 3км. Зі Скандинавії льодовик почав рухатися на південь, і долинами річок сповз до центральної частини України. У той час субтропіки змістилися на південь, постраждало багато тварин.

Кінець неогенового періоду, близько 1,8 млн. років тому – поява першої людини.

Коментарі та запитання:


Ваші запитання, зауваження та побажання Ви можете залишити тут. Ми обов'язково відповімо на всі Ваші звернення